Методика соціального та психологічного розвитку дитини «Ляльки як персони» - Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №463 Харківської міської ради"

/Files/images/2019-2020/proekt_lyalka/Лялька.gif

Методика «Persona Dolls» (Лялька як персона)

Методика “Persona Dolls”,яку розробили в США в 1950-х роках, дозволяє ефективно і весело вирішувати питання дискримінації, збагачувати словниковий запас і займатися питаннями рівноправності. Ляльки та історії ляльок розвивають у дітей емпатію, можливість оцінити глузування, причіпки, знущання, біль несправедливого ставлення, а також фізичне насильство.

Мета методики –навчити дітей відстоювати себе, якщо вони бачать несправедливе або упереджене ставлення.

Методика передбачає проведення систематичних занять із дітьми з використанням «ростових» ляльок з індивідуальними особливостями: стать, колір шкіри, розмір, колір волосся, фізичні обмеження та ін. Як правило, вона 70 см заввишки. Кожна лялька має свою життєву історію, сім’ю, смаки, уподобання, страхи тощо. На занятті педагог знайомить дітей із лялькою, описує ситуацію, яка з нею «сталась». Допомагає дітям сформулювати свої запитання щодо особливостей ляльки або ситуації, в яку вона нібито «потрапила», усвідомити і висловити емоції з цим пов’язані, обговорити, як можна діяти в цій ситуації тощо. Заняття проходить в колі, важливим моментом є фізичний контакт із лялькою на початку і наприкінці заняття, лялька не є іграшкою, і не знаходиться в ігровому куточку. Ляльки «приходять на гостини» до дітей тільки на спеціальні заняття.

Для участі у програмі Євросоюзу «Рersona Dolls» дитячі садочки роблять, або купують готові великі м’які ляльки ручної роботи.

Методичний посібник для педагогів і тренерів «Ляльки з особистими історіями (ляльки – персони): методика соціального та психологічного розвитку дитини» покликаний надихати педагогів та озброювати їх необхідними навичками, аби з допомогою ляльок долати стереотипи й упередження, які лежать в основі стигматизації, виключення та дискримінації.

Ляльки – персони– це творча, інтерактивна методика, що використовується у всьому світі у роботі з дітьми і дорослими з подолання стереотипів і упереджень. Ця методика спрямована на розвиток психосоціальних навичок, які допомагають визначати і долати стереотипи і дискримінацію.

Методика «Лялька як персона» може використовуватися працівниками закладу дошкільної освіти, соціальними працівниками, патронажними працівниками, які працюють з дітьми дошкільного віку.

Методика «Лялька як персона» була вперше розроблена у США в 70-тих роках і зараз широко використовується у багатьох країнах світу.

В Україні ця методика вперше була представлена на початку 2016 року в рамках тренінгу, організованого Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» за підтримки Фонду Відкритого суспільства. Тренінг проводився тренерами Міжнародної асоціації «Крок за кроком» (International Step by Step Association, www.issa,nl). В результаті тренінгу були підготовлені педагогічні працівники, які впроваджують цю методику у дошкільних навчальних закладах, а також консультанти, які надають наставницьку підтримку, в тому числі й тренінги за цією методикою.

Ляльки-персони допомагають дітям виражати свої почуття і думки, критично мислити, примушують замислюватися над несправедливою поведінкою, сприяють розвитку емпатії до інших людей, які можуть відрізнятися від більшості. Ця методика допомагає розвивати життєві навички, самооцінку, повагу до багатоманітності, навички вирішення проблем та емоційну грамотність.

Що таке «ляльки-персони»?

Ляльки-персони – це не іграшки для дітей, а інструмент для педагога. Для кожної ляльки створюють її особисту індивідуальність (ідентичність), закріплюють за нею певну історію життя, наділяють особистісними рисами, родиною і культурним походженням, уподобаннями, страхами та здібностями.

Лялька «приходить» у гості до дітей (в групу), коли вони збираються в колі для спільної розмови, і педагог розповідає їм про щасливі й не дуже радісні історії, які з нею сталися. «Марійці 5 років, і вона рада з вами познайомитися. Нещодавно в неї з’явився маленький братик і вона хвилюється, що батьки будуть любити його більше, ніж її…». «Сергійкові 6 років. Він повненький і дуже переживає, що інші діти не приймають його у гру…».

Ляльки-персони – це практична методика, яка сприяє психологічному розвитку малюків, виховує емпатію і допомагає організувати розмову серед дітей про складні питання розмаїття та інклюзії.

Методика використання ляльок-персон набула значного поширення у педагогічній практиці багатьох країн, зокрема Великій Британії, Австралії, Сполучених Штатах Америки, Нідерландах, Ісландії та Німеччині, а також у Південній Африці. Ця методика наразі успішно поширюється в освітніх закладах України.

Ляльки та їхні історії допомагають дитині краще усвідомити власну індивідуальність, навчитися позитивно сприймати себе, свою культуру, соціальне походження, сімейні обставини та, водночас, навчитися поважати, цінувати і пізнавати культуру, соціальну приналежність та сімейні обставини інших.

Використання розмаїтого набору ляльок, які відображають особливості дітей групи, а також дітей поза нею, сприяє вихованню поважного ставлення до різних способів життя, культур, мов і здібностей, а також формуванню й усвідомленню їхньої унікальності й цінності кожного.

Ляльки та історії, які вони «розповідають», - це ефективна інноваційна педагогічна методика, що дає змогу в комфортний і незагрозливий спосіб усувати упередження і дискримінаційну поведінку. Ляльки допомагають долати ексклюзію, підтримують тих, хто потерпає від неї, та дають змогу кожній дитині почуватися частиною колективу. Ці персонажі та їхні історії виховують у малюків відчуття справедливості, допомагають розвинути здатність співчувати, слухати інших і вчитися в них; усвідомити те, що ексклюзія та несправедливість завдають болю, і зрозуміти, як їхня власна поведінка впливає на інших людей. Під час спілкування з лялькою діти набувають чимало необхідних життєвих навичок для того, щоб постояти за себе та інших у різних обставинах, а також впевненості, коли доводиться стикатися з несправедливістю та упередженістю.

Ляльки несуть позитивні посили, наприклад, про інвалідність чи життя з ВІЛ та СНІД, але без повчання і рутинних настанов. Можна обговорювати складні питання, з якими вони стикаються, в тому числі расизм, насильство та глузування, проблеми людей з ВІЛ і СНІД. Ляльки допомагають дитині почуватися достатньо захищеною, аби висловлювати власні почуття та ділитися гнітючими переживаннями. Ця методика дає дитині розуміння, що й інші люди також переживають щось подібне і що цими переживаннями можна ділитися. Поступово у дітей поповнюється словниковий запас, вони опановують і починають користуватися словами, що описують почуття ляльок та їхні власні емоції.

Під час роботи з ляльками-персонами діти на практиці вдосконалюють навички вирішення проблемних ситуацій, оцінюють різні варіанти їх залагодження й обирають ті, які найімовірніше приведуть до успіху. Мета полягає в тому, щоб навчити малечу переносити досвід і навички, засвоєні під час взаємодії з ляльками, на реальні ситуації їхнього повсякденного життя.

Теми для зустрічі з лялькою:

1. Як приймати подарунки на День народження (що подарувати?)

2. Як приймати гостей на день народження (який подарунок цінніший).

3. Окуляри поламали бабусі.

4. Новенький в групі.

5. Хто такі друзі? (чи є в тебе друг; можна дружити втрьох)

6. Улюблений мультфільм.

7. Чого я боюся?

8. Твій друг захворів.

9. Розбита чашка.

10. Ділитися іграшками.

11. Мандрівки.