.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
«Казка вчить добра і правди»
Усна народна творчість нашого народу багата й різноманітна. Найпопулярнішим жанром серед дітей є казка. У ній гармонійно поєднуються реальне і фантастичне, зачаровуючи малих красою українського слова – мудрого, доброго, оптимістичного. Споконвіку старші покоління передавали в казках своїм нащадкам власний світогляд, морально-етичні та естетичні принциппи, мрії про нездоланність добра і правди, про щасливе життя.
Значення казок у вихованні дітей важко переоцінити. Це не лише скарбниця народної мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і творчого потенціалу дитини. Казка збагачує соціальний і предметний досвід, живить комбінаторну здатність розуму, показує способи розв’язання моральних суперечностей, і до того ж, у ній завжди перемагає добро.
Познайомивши дошкільнят зі змістом казкової оповіді, слід розгдянути сюжет, визначати характери героїв, оцінити їхні дії. Варто також запитати в дітей, хто із персонажів їм більше сподобався або ні, та чому, проаналізувати деякі стрижневі фрази та образні слова.
Побудова ланцюжка послідовних подій допомагає краще зрозуміти це відчути сюжетну логіку казки, «прожити» разом із героєм його життя. А ще можна запропонувати дітям зазирнути в минуле чи майбутнє персонажів: уявити, що було раніше з тим, а чи з тим із них, і що могло б відбутися далі. (Скажімо, розповісти, як усе складеться для Колобка, коли він повернеться до баби та діда; як зміниться характер та життя Кози- Дерези після того, як її виженуть із Зайчикової хатки).
Ось така прогулянка в минуле казкових героїв має виховне спрямування. Фантазуючи, дитина вчиться не лише осмислювати описані події, а й аналізувати певні життєві ситуації, передбачати наслідки конкретних дій та вчинків і можливі реакції на них однолітків та дорослих, які її оточують.
Розповідаючи дітям казку, запропонуйте їм самим зарадити головному героєві у його пригоді, не залучаючи до цього інших персонажів. Подібний аналіз спочатку доцільно проводити на матеріалі вже знайомих казок і лише згодом переходити до розв’язання проблемних ситуацій у нових. Наприклад: як Зайчикові з казки «Зайчикова хатика» можна було б і без сторонньої допомоги вигнати Лисицю із своєї оселі? (Забити в ній вікна та двері, а Лисиця, коли зголодніє, сама почне проситися, щоб її відпустили. Або ж уночі влаштувати гармидер біля хатки, закричати: «Мисливці йдуть!», і Лисиця, яка боїться їх сама втече). А як би Колобок заховався від голодних звірів? (Він міг би обмазатися медом і покачатися на соснових гілках, то й став би схожим на їжака) т.д.
Запропонуйте малюкові уявити себе кимось із тих, хто діє у казці, й розповісти, що він відчув би, як сприйняв би конкретну подію, залежно від того, чиїми очима зараз «дивиться» на неї. А як поставиться б до подібної ситуації інший казковий герой? Адже сприйняття добра і зла у різних персонажів не однакове й часто навіть зовсім протилежне. Баба Яга чи Змій, напевно вбачають у добрих вчинках зло що до себе. Ділова ж дочка сприймає їх як надання допомоги ближньому і як радісну подію. Тобто сам характер сприйняття вчинків залежить від ціннісних орієнтацій та морально-етичних уявлень кожного персонажа казки.
Інша пропозиція дітям – умовно написати листа улюбленому героєві й поділитися з ним власними враженнями, висловити свої побажання або прохання. Так у дитини з’являється змога сформулювати думки і відшліфувати їхню словесну форму, щоб вони стали зрозумілими всім, а це особливо важливо для її мовленнєвого розвитку.
Ігри за змістом казки, ігри із залученням казкових персонажів та ігри-бесіди будуть особливо гострими й цікавими, якщо мова піде про позитивного героя, який не зовсім гарно виглядає зовні чи має певні фізичні вади (наприклад Кривенька Качечка), а негативний навпаки, має привабливий вигляд. У такий спосіб можна перевірити дітей, чи розуміють вони зовнішню та внутрішню красу людини. Це, ймовірно ускладнить вибір, дорослий визначить і проаналізує її уподобання та моральні цінності.
Змінити погляд дитини на не привабливий зовнішний вигляд позитивного персонажа допоможе звертання цього героя до неї за допомогою чи порадою. Зазвичай, малі пропонують йому випрати одяг, зачесатися, виготовити оздобу із природного матеріалу, і, навіть, самі згодні взяти участь у цьому. Не менш охоче вони долучаються й доперевиховання негативних героїв, навчають самостійності, допомагають оволодіти різними позитивними навичками.
Читаючи чи переповідаючи дошкільнятам казки, особливу увагу слід звертати на роботу зі словами, спрямовану на розвиток мовлення. Зокрема можна виділити стрижневу фразу: «Без праці – немає добра», «Добром і ласкою мождна зробити значно більше ніж гнівом», пригадати образні вирази, примовки. А ще дітям будуть корисними проблемні запитання, наприклад: - Як ти гадаєш – чи всі багаті скіпі й зажердиві? Ти зміг би поступитися сввоєюулюбленою іграшкою чи річчю, якби це зменшило страждання іншої людини? Що краще: взяти із лісу на дрова – зелені деревця чи сухі гілки й мертві стовбури? Чи добре, коли тебе всі бояться? Що таке дружба? Як треба поводитися, щоб мати надійних друзів? Як ми називаємо почуття тих людей, які ніколи не забувають про добро, що їм колись зробили (вдячність). Що означає любити маму? Як ти розумієш вислів: «У тебе добра душа»?
Після прослуховування казок радимо провести з ними ігри морально-етичного спрямування.
«Хто у світі найтихіший?»Метою гри є виявлення лихих та підступних персонажів, опис їхньої зовнішності, характеру, способу життя, звичок, помешкання. Доцільно спонукати дітей до аналізу: Чи може існувати казка без таких персонажів? Яку роль відіграють вони у розвитку сюжету твору? Для кого ці герої є злими і чому, а хто трактує і сприймає їхні риси та дії зовсім протилежно? (Хто вважає, Бабу Ягу доброю та лагідною? Напевно, для Змія вона доброю жінкою і вірним другом).
«Хто у світі найдобріший?»Гра проводиться аналогічно, але на цей раз аналізуються вчинки позитивних героїв. Діти визначають, які герої їм більше сподобалися, на кого вони хотіли б бути схожими і чому саме.
«Хороший – поганий»У грі передбачається спроба виявити позитивні та негативні риси характерів казкових героїв, оцінити їхні вчинки. (За що можна було б похвалити Бабу Ягу? Яка користь для Змія у тому, що у нього три голови?)
«Чудодійні слова»Гра заохочує дітей віднаходити в тексті казки найвагоміше. Це можуть бути чарівні слова та примовки, а також слова зі смисловим навантаженням. Скажімо, діти розмірковують, від імені певного персонажа про його дії та вчинки, за якими він сам не лише може оцінити те, що відбувається, а й свою роль у ньому.
«Навпаки»Тут відомим казковим персонажам надаються прямо протилежні риси характеру. Скажімо, Заєць стане дужим та сміливим, а Вовк – маленьким і слабким; чи то Баба Яга починає робити хороші вчинки.
«Коли б я міг»Ця гра допоможе засобами казкового, умовного викликати в дітей бажання здійснювати реальні добрі справи («Як би я міг стати невидимим, перетворивсь у сонце чи вітер, то прагнув би...»).
«Наші сонячні друзі»Завдяки спілкуванню казкових героїв із Сонцем, яке подарує їм свої гарні якості, діти мають змогу перетворювати негативних героїв на позитивних.
«Мудра Сова»Розумні поради допоможуть дітям розв’язати пригадувані ними неприємні ситуації із казок більш справедливо. (Ледачі кошенята або ведмежата, чи Круть і Верть залишилися голодними і т.д.).
З усього сказаного можна зробити висновок: казка подає дітям загальнолюдські цінності, високу мораль не у вигляді сухих і нудних повчань та наказів. Словесно – емоційна форма її науки цілком невимушено підводить дитину до самостійних висновків: чому саме слід поводитися добре, чому лише гарні вчинки дають справжню втіху. В народних казках часто з м’яким гумором і тонким підтекстом, висміюються негативні моральні якості та риси: жадібність, лінощі, хвалькуватість тощо. Вміла робота з казкою допоможе виховати в дитини чуйність і доброзичливість, милосердя й співчуття – риси, які допомагають формувати справжню Людину.
Значення казок у вихованні дітей важко переоцінити. Це не лише скарбниця народної мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і творчого потенціалу дитини. Казка збагачує соціальний і предметний досвід, живить комбінаторну здатність розуму, показує способи розв’язання моральних суперечностей, і до того ж, у ній завжди перемагає добро.
Познайомивши дошкільнят зі змістом казкової оповіді, слід розгдянути сюжет, визначати характери героїв, оцінити їхні дії. Варто також запитати в дітей, хто із персонажів їм більше сподобався або ні, та чому, проаналізувати деякі стрижневі фрази та образні слова.
Побудова ланцюжка послідовних подій допомагає краще зрозуміти це відчути сюжетну логіку казки, «прожити» разом із героєм його життя. А ще можна запропонувати дітям зазирнути в минуле чи майбутнє персонажів: уявити, що було раніше з тим, а чи з тим із них, і що могло б відбутися далі. (Скажімо, розповісти, як усе складеться для Колобка, коли він повернеться до баби та діда; як зміниться характер та життя Кози- Дерези після того, як її виженуть із Зайчикової хатки).
Ось така прогулянка в минуле казкових героїв має виховне спрямування. Фантазуючи, дитина вчиться не лише осмислювати описані події, а й аналізувати певні життєві ситуації, передбачати наслідки конкретних дій та вчинків і можливі реакції на них однолітків та дорослих, які її оточують.
Розповідаючи дітям казку, запропонуйте їм самим зарадити головному героєві у його пригоді, не залучаючи до цього інших персонажів. Подібний аналіз спочатку доцільно проводити на матеріалі вже знайомих казок і лише згодом переходити до розв’язання проблемних ситуацій у нових. Наприклад: як Зайчикові з казки «Зайчикова хатика» можна було б і без сторонньої допомоги вигнати Лисицю із своєї оселі? (Забити в ній вікна та двері, а Лисиця, коли зголодніє, сама почне проситися, щоб її відпустили. Або ж уночі влаштувати гармидер біля хатки, закричати: «Мисливці йдуть!», і Лисиця, яка боїться їх сама втече). А як би Колобок заховався від голодних звірів? (Він міг би обмазатися медом і покачатися на соснових гілках, то й став би схожим на їжака) т.д.
Запропонуйте малюкові уявити себе кимось із тих, хто діє у казці, й розповісти, що він відчув би, як сприйняв би конкретну подію, залежно від того, чиїми очима зараз «дивиться» на неї. А як поставиться б до подібної ситуації інший казковий герой? Адже сприйняття добра і зла у різних персонажів не однакове й часто навіть зовсім протилежне. Баба Яга чи Змій, напевно вбачають у добрих вчинках зло що до себе. Ділова ж дочка сприймає їх як надання допомоги ближньому і як радісну подію. Тобто сам характер сприйняття вчинків залежить від ціннісних орієнтацій та морально-етичних уявлень кожного персонажа казки.
Інша пропозиція дітям – умовно написати листа улюбленому героєві й поділитися з ним власними враженнями, висловити свої побажання або прохання. Так у дитини з’являється змога сформулювати думки і відшліфувати їхню словесну форму, щоб вони стали зрозумілими всім, а це особливо важливо для її мовленнєвого розвитку.
Ігри за змістом казки, ігри із залученням казкових персонажів та ігри-бесіди будуть особливо гострими й цікавими, якщо мова піде про позитивного героя, який не зовсім гарно виглядає зовні чи має певні фізичні вади (наприклад Кривенька Качечка), а негативний навпаки, має привабливий вигляд. У такий спосіб можна перевірити дітей, чи розуміють вони зовнішню та внутрішню красу людини. Це, ймовірно ускладнить вибір, дорослий визначить і проаналізує її уподобання та моральні цінності.
Змінити погляд дитини на не привабливий зовнішний вигляд позитивного персонажа допоможе звертання цього героя до неї за допомогою чи порадою. Зазвичай, малі пропонують йому випрати одяг, зачесатися, виготовити оздобу із природного матеріалу, і, навіть, самі згодні взяти участь у цьому. Не менш охоче вони долучаються й доперевиховання негативних героїв, навчають самостійності, допомагають оволодіти різними позитивними навичками.
Читаючи чи переповідаючи дошкільнятам казки, особливу увагу слід звертати на роботу зі словами, спрямовану на розвиток мовлення. Зокрема можна виділити стрижневу фразу: «Без праці – немає добра», «Добром і ласкою мождна зробити значно більше ніж гнівом», пригадати образні вирази, примовки. А ще дітям будуть корисними проблемні запитання, наприклад: - Як ти гадаєш – чи всі багаті скіпі й зажердиві? Ти зміг би поступитися сввоєюулюбленою іграшкою чи річчю, якби це зменшило страждання іншої людини? Що краще: взяти із лісу на дрова – зелені деревця чи сухі гілки й мертві стовбури? Чи добре, коли тебе всі бояться? Що таке дружба? Як треба поводитися, щоб мати надійних друзів? Як ми називаємо почуття тих людей, які ніколи не забувають про добро, що їм колись зробили (вдячність). Що означає любити маму? Як ти розумієш вислів: «У тебе добра душа»?
Після прослуховування казок радимо провести з ними ігри морально-етичного спрямування.
«Хто у світі найтихіший?»Метою гри є виявлення лихих та підступних персонажів, опис їхньої зовнішності, характеру, способу життя, звичок, помешкання. Доцільно спонукати дітей до аналізу: Чи може існувати казка без таких персонажів? Яку роль відіграють вони у розвитку сюжету твору? Для кого ці герої є злими і чому, а хто трактує і сприймає їхні риси та дії зовсім протилежно? (Хто вважає, Бабу Ягу доброю та лагідною? Напевно, для Змія вона доброю жінкою і вірним другом).
«Хто у світі найдобріший?»Гра проводиться аналогічно, але на цей раз аналізуються вчинки позитивних героїв. Діти визначають, які герої їм більше сподобалися, на кого вони хотіли б бути схожими і чому саме.
«Хороший – поганий»У грі передбачається спроба виявити позитивні та негативні риси характерів казкових героїв, оцінити їхні вчинки. (За що можна було б похвалити Бабу Ягу? Яка користь для Змія у тому, що у нього три голови?)
«Чудодійні слова»Гра заохочує дітей віднаходити в тексті казки найвагоміше. Це можуть бути чарівні слова та примовки, а також слова зі смисловим навантаженням. Скажімо, діти розмірковують, від імені певного персонажа про його дії та вчинки, за якими він сам не лише може оцінити те, що відбувається, а й свою роль у ньому.
«Навпаки»Тут відомим казковим персонажам надаються прямо протилежні риси характеру. Скажімо, Заєць стане дужим та сміливим, а Вовк – маленьким і слабким; чи то Баба Яга починає робити хороші вчинки.
«Коли б я міг»Ця гра допоможе засобами казкового, умовного викликати в дітей бажання здійснювати реальні добрі справи («Як би я міг стати невидимим, перетворивсь у сонце чи вітер, то прагнув би...»).
«Наші сонячні друзі»Завдяки спілкуванню казкових героїв із Сонцем, яке подарує їм свої гарні якості, діти мають змогу перетворювати негативних героїв на позитивних.
«Мудра Сова»Розумні поради допоможуть дітям розв’язати пригадувані ними неприємні ситуації із казок більш справедливо. (Ледачі кошенята або ведмежата, чи Круть і Верть залишилися голодними і т.д.).
З усього сказаного можна зробити висновок: казка подає дітям загальнолюдські цінності, високу мораль не у вигляді сухих і нудних повчань та наказів. Словесно – емоційна форма її науки цілком невимушено підводить дитину до самостійних висновків: чому саме слід поводитися добре, чому лише гарні вчинки дають справжню втіху. В народних казках часто з м’яким гумором і тонким підтекстом, висміюються негативні моральні якості та риси: жадібність, лінощі, хвалькуватість тощо. Вміла робота з казкою допоможе виховати в дитини чуйність і доброзичливість, милосердя й співчуття – риси, які допомагають формувати справжню Людину.
.jpg)
